The wives and girlfriends of my friends have been asking me for recommendations so I decided to share the analysis for all gadget lovers of the world to be happy this holiday season 🙂

Video Game: Call of Duty: Black Ops

There are lots of great games out in the market right now: Red Dead Redemption, Assassin’s Creed: Brotherhood, Vanquish and Civilization V in particular come to mind for single player fun. However in terms of pure unadulterated multiplayer fun nothing trumps Call of Duty: Black Ops. The game mechanics are very similar to Modern Warfare 2 and that’s a great thing. It’s the game to get this holiday season.

It’s fantastic on all platforms, but I am partial to the Xbox 360 versionbecause more of my friends are on the Xbox, and I only play this game with friends. The multiplayer experience is also more competitive on the Xbox than on the PS3. The PC version is fantastic as well, but you need a super powerful computer. Besides more of my friends play it on consoles than on PC and I actually prefer playing first person shooters on consoles.

Digital Camera: Panasonic Lumix ZS7 or LX5

I am very sensitive to weight when it comes to digital cameras. I want something that fits in my pocket in all circumstances which is why I am not recommending any of the SLR cameras because experience suggests you end up not taking them with you all the time. This is why I am recommending high-end compact cameras. In this category the Lumix ZS7 and the Lumix LX5 are the best by far.

The one you should get depends on your specific use case. They both have 3” screens and HD movie recording. The ZS7 costs $250, is fully automated and has an amazing 16x optical zoom. If you take a lot of sports shots from far away, your kids playing soccer for instance (or in my case kite surfing or skiing pictures and videos), it’s the one to get.

The LX5 costs $400, has a 3.8x optical zoom and comes with an impressive array of customization options. What sets it apart is its amazing picture quality, especially in low light. If you take a lot of pictures indoors, dinner parties for instance, it’s the one to get!

Note that in many circumstances an iPhone 4 can do the trick as well. There is no zoom and a weak flash, but it’s fantastic for taking impromptu pictures and sharing them on Facebook. It even has good low light quality.

Phone: iPhone 4

I have predicted that Android will ultimately beat out iOS to be the dominant smartphone platform. Android phones are already outselling iPhones 2 to 1 and the AT&T network famously sucks in New York and San Francisco. That said, no Android phone on the market currently matches the slickness of the iPhone 4 interface, the quality of its applications and the quality of its screen and digital camera. Several phones get close and my recommendation might change with LTE Gingerbread (Android 2.3) phones on Verizon in 2011, but for now the iPhone 4 is the phone to get!

Computer: Sony Vaio Z (with the new 13” Macbook Air as a runner up)

If you are ready to splurge, the Sony Vaio Z is hands down the fastest compact notebook on the market right now. Its specs and speed are second to none: 3 pounds, a 13” 1080p (1920*1080) screen, a Core i7 processor, a 1Gb Nvidia GT 330M graphic card, a superfast 256Gb Raid 0 SSD hard drive (with a 512Gb option), 8Gb of memory, an internal DVD player (or optional internal Blu-ray player and burner) and a 5 hour removable battery. Buy it directly on Sony.com to get the options you want.

If you are a Mac lover, the new 13” Macbook Air is the computer to get. It has the best design of any notebook on the market. Unfortunately, it only has a Core 2 Duo processor, a 1440*900 resolution screen, you can only install up to 4Gb of memory, its 256Gb SSD drive is superfast but slower than the Sony’s Raid 0 256Gb SSD drive, it has a much slower 256Gb Nvidia Geforce 320M graphic card, no internal DVD player, and a non-removable battery. It’s not nearly as good as the Sony, but if you are wedded to Mac OS, this is the notebook to get.

Game Console: Xbox 360 – with Kinect if you have kids

A few years ago my recommendation would have been different. The Wii was definitely the console to get for kids and families. For hardcore gamers the decision between the Xbox 360 and the PS3 mostly came down to which exclusive franchise games you preferred (Gears of War or Halo vs. Drake Unchartered). For the most part the Xbox had the edge: it had more and better exclusive games, a better multiplayer experience and better graphics despite worse specs because it was easier for developers to make games for the Xbox. Many hard core gamers actually got both the Xbox and the PS3, both to use the latter as a Blu-ray player and for its exclusive games.

In the past year, with the introduction of the the Kinect and the Playstation Move, the Wii’s advantage with kids and casual games has fallen by the way side, especially considering its increasingly dated graphics. The PS3 has also closed the gap with the Xbox. Its online experience has improved, the roster of exclusive games has increased (Gran Turismo 5, Heavy Rain), and developers are finally figuring out how to make use of its processing power and games now have equivalent graphic quality to those of the Xbox 360 and in some cases surpass them.

However, for Xbox 360 remains the console of choice. It has still has by far the best online experience both for multiplayer gaming and watching movies – be it on Zune or Netflix, the controller fits better in your hand and it’s a better deal. If you don’t have kids, you don’t need to buy the Kinect unless you want to do great video conference calls from your living room. Just get the Xbox 360 with Call of Duty: Black Ops, Red Dead Redemption, Assassin’s Creed: Brotherhood, Vanquish and Gears of War 2. If you have kids, definitely get a Kinect with Dance Central.

eReader: The Kindle

The new Kindle is great. If you are an avid book reader, ereaders are fantastic and the Kindle is the best of the bunch. I got tired of lugging books with me and switched to the Kindle and have not looked back! It’s light, easy to read in all environments and has amazing battery life. You could get away with reading a few books on the iPad, but your eyes and arm eventually tire out so if you read a lot the Kindle is the ereader to get.

You should probably buy the 3G version. Even if you don’t anticipate using it, it’s useful on the off chance you get caught somewhere with nothing to read and no wifi coverage. The extra $50 is well worth the price of having the world’s largest library at your fingertips anytime, anywhere.

Tablet PC: iPad

If you have kids definitely get an iPad. They find it intuitive and love the games! If not, it depends on your use case. A few people use it as a notebook replacement in meetings or when traveling, but I don’t like typing with it and its support for Office files is not great (many PPT graphs don’t show up for instance). It’s effective as a bedside or living room web browser or to use as a video player at the gym. If you have a use case, definitely get one. If you are considering a netbook, get an iPad instead.

Webcam: Microsoft LifeCam Studio

This $99 webcam is amazing! It has a 1080p widescreen sensor, great low light quality and a fantastic microphone. If you do many Skype calls, it’s the webcam to get!

Remote Controlled Car: Traxxas E-Revo Brushless (5608)

Given noise complaints from my neighbors I switched all my remote controlled vehicles to electric. The Traxxas E-Revo Brushless truck is a monster! It’s huge – 23 inches long, 9 inches and basically unbreakable! Get it with Lipo batteries (buy two Tenergy 11.1V 5000 mAH 25C Lipo batteries with a Venom Pro Lipo Charger with Power Supply) and it goes 65 mph!

The car is ready to run out of the box so even if you have never assembled RC products before you should be set. Note that you need a very big space to make it run – 65 mph is superfast!

You can buy everything at ehobbies.com and on Amazon. If you break anything just type the part number on ehobbies and it shows up directly. The Traxxas folks are also very friendly and provide great support.

Remote Controlled Plane: E-Flite Apprentice 15e RTF

The Apprentice is a great first plane. It costs $299. It comes almost fully assembled (you essentially just need to glue the wings together) with everything you need out of the box. It’s super stable and amazingly durable. It can handle many crashes and most parts are cheap to replace (a new set of wings is less than $40). The plane can also do basic acrobatics once you are up for it (loops, inverted flying). If you have a place to fly it, it’s tons of fun!

Ні, ні, акції Apple ще не знизили! Я маю на увазі той факт, що з липня я розділив свої щомісячні витрати на чотири частини.

Не те, щоб я страждав фінансово, зовсім навпаки. Цей рік стає моїм другим найкращим роком у житті. Я продав 5 своїх портфельних компаній (ще 3 в процесі продажу) і інвестував у 21 компанію цього року (і ще багато в планах). Лише 2004 рік, рік, коли я продав Zingy, цього року був карликовим.

Зростання моїх щомісячних витрат відбувалося поступово. У травні 2004 року, коли я продав Zingy, я нічого не змінив у своєму способі життя. Я продовжував знімати ту саму маленьку квартиру, в якій жив з 2002 року. Я все ще літав автобусом. Я нічого не купувала на свято – в основному тому, що в моєму житті не було нічого, чого б мені справді не вистачало, чого б мені не вистачало. У мене вже був швидкий комп’ютер, плазмовий телевізор, Xbox, тенісна ракетка і лижні черевики. Що ще мені може знадобитися або чого я можу захотіти? 🙂

Я виріс з дивовижною жовтою лабораторією під назвою Ucla. Він був моїм найвірнішим супутником, довіреною особою і постійним джерелом безумовної любові. Як наслідок, я завжди любила великих собак і мріяла про той день, коли знову зможу завести собаку. Проте я відчував, що заводити велику собаку в Нью-Йорку недоречно, оскільки це було б катуванням і для собаки, і для мене. У 2005 році я вирішив придбати будинок на вихідні. Специфікація полягала в тому, що він мав бути менш ніж за 40 хвилин від міста на поїзді, менш ніж за 10 хвилин від залізничного вокзалу на машині, на ділянці площею щонайменше 2 гектари і поруч з великою тенісною академією. Я знайшов гарний будинок у селищі Сендс Пойнт поблизу Порт-Вашингтона. Він мав 3,7 гектара землі, знаходився прямо на пляжі, в 35 хвилинах їзди від міста на швидкісному поїзді і в 5 хвилинах їзди від тенісної академії Порт-Вашингтона. Настав час завести собаку, про яку я завжди мріяв. Я, звісно, хотів жовтого лабрадора-самця, як Укла, а моя тодішня дівчина хотіла самку ротвейлера. Ми пішли на компроміс і отримали обох: Гарвард, білий клубок спастичного божевілля, і Багіру, найрозумнішу, наймилішу і наймилішу собаку в світі (на мою абсолютно неупереджену думку, звісно :)!

Будинок став дивовижним острівцем відпочинку від божевілля урбаністичних джунглів Нью-Йорка і перетворився на звичайний ігровий майданчик. Я влаштовував багато барбекю, грав у покер, кілька разів на тиждень грав у теніс, поки не отримав травму коліна кілька років тому, а також облаштував постійне поле для пейнтболу, де проводив ігри майже щосуботи з травня по вересень. Щодня ми гралися з собачками, а також використовували будинок як базу для мого радіокерованого автомобіля та літака.

За межами будинку мало що змінилося. Я залишився в тій самій квартирі в місті і все ще літав автобусом. Я також намагаюся виділяти кілька тижнів на рік на пригодницькі подорожі, але ці подорожі досить недорогі і не сильно впливають на мій бюджет (наприклад, моє останнє 6-денне перебування в Калалау коштувало $144!).

2008 рік – це рік, коли моя особиста швидкість горіння дійсно зросла. На початку 2008 року будинок, в якому я жив (30 West 63rd Street), вирішив перестати бути орендним і почав продавати кондомініуми. Оскільки я не зміг продовжити договір оренди, я почав шукати нову квартиру. Мій фінансовий директор натрапив на розкішну новобудову за адресою 240 Park Avenue South (19th & Park), і в липні я переїхав до прекрасної ультрасучасної квартири площею 2300 квадратних футів, 3 спальні, 3,5 ванні кімнати, з терасою площею 1000 квадратних футів і дивовижними вікнами від підлоги до стелі з висотою стелі 13 футів.

Майже одночасно (кількома місяцями раніше) я взяв в оренду на 2 роки розкішний Aston Martin V8 Vantage. Я завжди любив швидкі машини і любив швидко їздити та брати участь у перегонах на треках у Франції. Я навіть брав участь у перегонах Формули 3 і кілька разів їздив на болідах Формули 1. Я виріс, мріючи про Порше, Феррарі та Ламборджині. Насправді, коли я продав Zingy, я пішов до дилера Lamborghini, готовий купити жовтий Gallardo. На жаль, при зрості 6’3″ з дуже довгим тулубом, я не влізаю в багато спортивних автомобілів, що сильно обмежувало список покупок. Крім того, на той час, коли я продав Zingy (коли мені було 29 років), я втратив свою дитячу прихильність до Porsche 911 і вважав Ferrari показними і вульгарними (хоча розкішна Ferrari 458 Italia змушує мене переглянути це судження). Я знайшов справжнє кохання лише тоді, коли подивився на V8 Vantage з його розкішними лініями.

На жаль, і машина, і квартира виявилися розчаруванням. V8 Vantage – найкрасивіший автомобіль у світі (знову ж таки на мою абсолютно неупереджену думку :). Якби решта автомобіля відповідала його зовнішньому вигляду, я б з радістю залишив його собі. Насправді, автомобіль настільки гарний, що, незважаючи на його недоліки, я майже зробив це! Однак, незважаючи на свою привабливість і прискорення (0-60 за 4,8 секунди), це не автомобіль для водія. На вітряних дорогах він поводиться жахливо, особливо на дорогах з гравієм або листям. Автомобіль не відчуває себе комфортно на трасі і схильний до дикої надмірної керованості на високих швидкостях. Більше того, машина зовсім не справляється зі снігом. Я не зміг піднятися на пагорб 7-8 градусів з кількома сантиметрами землі, незважаючи на те, що у мене були шини для снігу! Поєднайте ці недоліки з закриттям гоночної траси на Лонг-Айленді, через що найближча гоночна траса знаходиться за кілька годин їзди, низькими швидкісними обмеженнями в Сендс-Пойнті та копами, які не мають нічого кращого, ніж виписувати штрафи за перевищення швидкості на 5 миль на годину, або зупиняти вас, якщо ви не прикріпили передній номерний знак (що я не хотів робити, бо це заважало красивим лініям машини), і я неохоче вирішив повернути машину. Натомість у мене є більш практична (принаймні для вигулу собак) Audi Q5, взята в лізинг на 2 роки.

Ідея такої гарної квартири полягала в тому, щоб використовувати її для розваг. У певному сенсі це послужило своєму призначенню. Я влаштовував благодійні вечори, інтелектуальні салони, періодичні ігри в покер, інтимні зустрічі та вечері з друзями і великі вечірки. Враховуючи якість і відносно низьку вартість кейтерингу в Нью-Йорку, я також зрозумів, наскільки легко влаштовувати великі заходи в місті. На жаль, я не передбачив усіх негативних наслідків спілкування у своїй приватній квартирі.

Моє перше новосілля / біла вечірка виявилася настільки успішною, що на неї прийшло близько 150 прекрасних гостей, що сарафанне радіо призвело до того, що на наступну вечірку прийшло вже некеровано 400 осіб. З такою кількістю людей захід став менш приємним, оскільки не можна було ні з ким пересуватися чи розмовляти. Для наступної вечірки я склала список гостей і дала кілька порад швейцару, щоб він його дотримувався. За тиждень у будинку було прийнято політику “не наймати швейцара для виконання функцій, що виходять за рамки його службових обов’язків”. Для наступної вечірки я найняв власних швейцарів, які перевіряли людей у вестибюлі. Недоліком було те, що це створило невелику чергу перед будівлею, і за кілька днів будівля перейшла на політику “жодних зовнішніх найманих працівників у вестибюлі”. Потім я перевів швейцарів у свою квартиру. На наступну вечірку я найняв живий гурт, що, очевидно, призвело до політики “жодного живого гурту”. Наступна вечірка на Хелловін була епічною. Її організував друг, який запросив усіх моделей Macy’s, там був чудовий діджей, і вона тривала до 6 ранку. Як ви можете собі уявити, за кілька днів у будівлі було запроваджено політику “ніяких діджеїв і ніякої музики після 23:00”.

Мені не пощастило з моїми інтелектуальними та благодійними починаннями. Я провів у квартиру мікрофони та колонки для одного з салонів, де ми запросили Метью Бішопа, головного редактора The Economist у США, Шеллі Палмер та кількох інших спікерів. За кілька днів у будівлі було прийнято “закон без караоке”. Потім я влаштував кілька благодійних заходів, на які прийшло кілька сотень відвідувачів, які заплатили, щоб зібрати гроші на благодійність. Після цього будівля перейшла на політику “жодної комерційної діяльності в приватних приміщеннях”. Вони, по суті, прийняли правило “жодного Фабріса в будівлі”. Весь сенс оренди цього прекрасного місця полягав у тому, щоб розважати, але вони унеможливили це (незважаючи на те, що я запрошував всю будівлю на кожну подію). Під кінець стало настільки погано, що вони викликали поліцію зі скаргами на шум, якщо я дивився “Загублені” о 10 вечора по телевізору!

Це ще більше дратувало, враховуючи, як мало часу я проводив у квартирі. Не можна сказати, що я регулярно влаштовував заходи. Я проводжу понад 6 місяців на рік у роз’їздах, переважно в різних офісах OLX в Аргентині, Бразилії, Китаї, Індії та Росії, а також зустрічаюся з нашими інвесторами в Південній Африці або на конференціях по всьому світу. Цього року я провів у дорозі 8 з перших 10 місяців. Гірше того, навіть коли я в Нью-Йорку, я фактично проводжу 4 дні на тиждень в Сендс Пойнті і 3 дні на тиждень в місті. В результаті, я не думаю, що коли-небудь влаштовував більше 2 заходів на місяць. Минулого року я провів у квартирі менше 60 днів, а цього року – менше 30 днів.

Коли я вперше переїхала до нового будинку, я також пережила всі страждання, пов’язані з переїздом. Перші кілька місяців опалення та гаряча вода не працювали. У вікнах витікало повітря, а в стіні протікала вода. Електронна система неодноразово виходила з ладу. Через 7 місяців всі збої були виправлені, але розібратися з усім цим було головним болем. Після того, як все було облаштовано, мені насправді дуже сподобалася квартира (за винятком надокучливих сусідів), але я не став щасливішим на новому місці, ніж був на старому (мій середній рівень щастя – 8,5 з 10). Більше того, хоча мені подобалося влаштовувати заходи, я був би так само щасливий, якщо б влаштовував невеликі заходи з моїми близькими друзями. Зрештою, я завжди можу піти на вечірку до друзів або в салон, або навіть орендувати велике приміщення для вечірки, якщо вже зовсім не хочеться влаштовувати власну!

Очевидно, що я не продовжив свою оренду, коли вона закінчилася в червні цього року. Через всі ці подорожі я вирішив поки що не шукати житло в місті. Я просто їжджу на роботу або зупиняюся в готелях, коли перебуваю в місті. Між орендною платою за квартиру на 240 Парк Авеню Саут, щомісячними витратами, пов’язаними з квартирою (кабельне, інтернет, електрика, прибирання), витратами на вечірки і вартістю Астон Мартіна, від яких я тепер відмовився, а також з урахуванням зниження орендної плати в Сендс Пойнт, про яке я домовився, мій щомісячний рівень витрат з червня розділився на 4.

Цікаво, що завдяки гедоністичній адаптації – процесу, за допомогою якого ми пристосовуємося до змін у наших життєвих обставинах, хороших чи поганих, – мій рівень щастя зовсім не постраждав. Спочатку вона справді зменшилася, оскільки моє спілкування зменшилося через біль від поїздок на роботу. Кілька разів я просто запізнювався на потяг вночі, і дорога додому займала 2 години між очікуванням і поїздкою назад на неекспресному поїзді. Однак моє щастя досягло свого піку, коли я почав зупинятися в готелях міста протягом тижня або повертатися додому на машині пізно вночі замість того, щоб чекати на потяг.

Як не дивно, я також маю переїхати зі свого будинку в Сендс Пойнті. Сусіди тут такі ж дратівливі, як і сусіди в місті. Минулого року в селищі Сендс Пойнт ухвалили закон “без пневматичної зброї”. Після цього поліція почала закривати наші пейнтбольні ігри через кілька хвилин після їх початку. Сусіди також викликають поліцію щоразу, коли я вигулюю собак на пляжі без повідка (що, очевидно, протизаконно) і коли я влаштовую великі барбекю (скарги на шум). Вони також відмовилися дозволити мені побудувати тенісний корт на ділянці. Суд був би прихований від очей деревами, але, незважаючи на це, селище Сендс Пойнт вимагає письмового дозволу від сусідів. Вони, очевидно, були дуже раді, що не віддали його мені.

В результаті в січні я переїжджаю в Бедфорд у Вестчестері в прекрасний будинок з 20 акрами землі, оточений природними парками. Я також переконав власника отримати дозвіл на будівництво тенісного корту. Тепер у нас буде достатньо місця для всіх розваг та ігор! Сподіваємось, що трохи довша поїздка на роботу (50 хвилин до Центрального вокзалу замість 35 хвилин до Пенсильванського вокзалу) не буде надто великою проблемою. Якщо так, то я просто проведу трохи більше часу в готелях або, можливо, зніму гарну квартиру з 1 або 2 спальнями в місті.

Все це знову збільшить мій щомісячний опік, але він залишиться на 25-50% нижчим, ніж був раніше. Як завжди, я все ще літаю автобусом, але у мене так багато миль, що тепер я постійно підвищую свій клас 🙂 Я також знайшов гарне застосування всім щомісячним заощадженням: інвестувати в більше стартапів! Цього року я зрозумів, наскільки сильно я люблю ангельське інвестування: Я познайомився з безліччю молодих підприємців-початківців, побачив і почув найновіші розробки на ринку та взяв участь у зростанні дивовижних компаній!

Таким чином, найкраща фінансова філософія, здається, полягає в тому, що “пенні дурний, а фунт мудрий”. Не переймайтеся дрібними витратами, які не вплинуть на ваш фінансовий добробут і зроблять ваше життя простішим, але будьте обережні з великими покупками. Більше того, краще зосередитися на купівлі “досвіду”, а не реальних товарів.

Якщо відкинути цю невеличку нелогічність, то найбільше, чого я навчився з усього цього досвіду, – це те, наскільки мало моє особисте щастя залежить від рівня моїх витрат. Набагато більше це зумовлено моїми особистими стосунками, любов’ю до моїх собак, моїм особистим почуттям досягнення і всіма веселими заняттями, які мені вдається робити – будь то пригодницькі подорожі або прості радощі блогінгу, тенісу, відеоігор, пінг-понгу, настільного футболу, аерохокею, кіно, покеру, театру і т.д.! Насправді, навіть коли мені доводиться відмовитися від деяких видів діяльності (як мені довелося відмовитися від тенісу і лиж після травми коліна), завжди є інші цікаві речі, якими можна зайнятися!